Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про публічне обвинувачення в домашньому насильстві.  Щоб зміни запрацювали, парламент має проголосувати за них у другому читанні, а потім документ повинен підписати Президент.  

На думку аналітиків Центру спільних дій, законопроєкт сприятиме розслідуванню випадків домашнього та сексуального насильства.  

Законопроєкт доповнює перелік кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості людини. До наявних у чинному законодавстві – зґвалтування, сексуального насильства та розбещення неповнолітніх, пропонують додати також примушування до шлюбу, аборту чи стерилізації.  

Згідно зі змінами, кримінальне провадження у таких злочинах зможуть почати  за заявою будь-якої людини. Нині це відбувається лише за зверненням (потерпілої чи потерпілого).  

“Публічне обвинувачення означає, що заявити про домашнє чи сексуальне насильство зможе будь-хто. Наприклад, сусідка стала свідком і написала заяву. Часто постаждалі від цих злочинів не висувають звинувачення самостійно через страх, сором або залежність від кривдника. Дозвіл іншим повідомляти про випадки насильства збільшує шанси захистити потерпілих, які могли б залишитися без допомоги в іншому разі”, – пояснює аналітикиня Ірина Корженкова. 

Ще одна новація в тому, що угоду про примирення із підозрюваним чи обвинувачуваним зможе ініціювати лише потерпіла (чи потерпілий) або їхній законний представник.  

Також, відповідно до законопроєкту, потерпілі мають невідкладно пройти судово-медичну експертизу. Аналітикиня Ірина Корженкова вважає, що такий крок допоможе уникнути ретравматизації, яка може призвести до відмови постраждалої від насильства людини брати участь у кримінальному провадженні.  

“Невідкладна експертиза зменшує тривалість процедури, кількість допитів та покращує умови для постраждалих. Тобто їм не потрібно буде зайвий раз звертатися до відповідних органів, відтворювати показання, тобто переживати стрес й зазнавати повторної травми”, – каже Корженкова.  

Цей законопроєкт вносить в Кримінальний процесуальний кодекс норми на виконання Стамбульської конвенцію, яка має на меті запобігати сексуальному та домашньому насильству.  

Ратифікація Стамбульської конвенції була однією вимог для вступу України до ЄС.  Закон про ратифікацію президент Володимир Зеленський підписав у червні 2022 року, хоча Україна підтримала конвенцію ще у 2011 році. Раніше аналітики Центру спільних дій детально розповіли про основні пункти конвенції та до чого вона зобовʼязує Україну.