«Це дуже сильне фото. Через тиждень у кожного, хто поширить і напише амінь, стануться позитивні зміни». Цей текст Facebook-допису супроводжує «фото з розп’яттям Ісуса Христа», яке нібито проступило на дереві. 

6 березня 2020 року допис опублікували в Facebook-групі «Праздники. Открытки», пише Українська правда. За кілька днів він отримав понад 12 000 взаємодій. Майже 4 000 людей написали коментарі.

Серед них «Ви дійсно думаєте, що Бог читає це та вирішує, що з вами буде?». Але таких одиниці. Решта пишуть «Амінь» та поширюють. 

Допис з «розп’яттям» – дзеркало реального українського Facebook. Він далекий від звичних бульбашок журналістів, опис яких часто зустрічається в медіа. Тут немає заяв міністрів і битв ботів. Не змагаються в дотепності лідери громадської думки та диванні експерти.

Їх замінюють народні рецепти, які лікують все, чудодійні ікони, молитви та «грошові картинки». Їх неодмінно потрібно поширити, бо інакше не буде щастя та достатку. Благання про допомогу на лікування дітей. Привітання з усіма святами. Новини з життя зірок та смішні відео. Ненависть до всіх політиків та влади. А ще багато тестів на кшталт «Как бы ты выглядел/-ла в облике полотенца» та «Який святий тобою опікується».

Втомлені життям українці радіють безкоштовним магічним пігулкам та розвагам. Радіють та не задумуються, що це приманка, на яку їх зловили, щоб зібрати дані в обхід соціальної мережі чи популяризувати ресурси-сміттярки, які транслюють фейки. 

47% українців, які користуються інтернетом, беруть новини з Facebook. 73% з них не дотримуються інформаційної гігієни – публікують фейки, проходять тести, які крадуть дані, посилаються на ресурси-сміттярки тощо. 

Фейсбук традиційних цінностей

Реальний український Facebook – це вчителька Наталія (48 років) з Могилів-Подільська. Вона одна з 16 млн користувачів соціальної мережі в Україні (дані компанії PlusOne). 

Вища освіта, десятиліття роботи в школі, активна проукраїнська позиція. Все це не захищає її від впливу інформаційних вірусів. Вона не заперечує шкоду від COVID-19, проте не хоче вакцинуватися і заохочує не робити цього  інших. 

На своїй сторінці вона часто публікує заклики допомогти дітям, проте не знає, що їх створили шахраї. Вона поширює фото чудодійних ікон та молитов, проте не зауважує, що вони – інструмент для популяризації ресурсів-сміттярок. 

У Наталії багато питань та недовіри до дій влади. Вона не задоволена її роботою. Часто публікує дописи про те, що в українських чиновників зарплата більша, ніж у Трампа. Жаліється на тарифи, згадуючи, якими вони були в СРСР чи апелюючи до нібито низьких платіжок в Європі. 

Вона – типовий представник 73% українських користувачів Facebook, які не дотримуються інформаційної гігієни. А саме:

• 61% публікує матеріали з ресурсів-сміттярок – сайтів, публічних сторінок та груп. Вони стараються бути подібними на медіа, проте порушують журналіські стандарти – поширюють фейки та маніпуляції;
• 39% публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію;
• 26% користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні (13%);
• 25% користувачів публікують результати тестів/ігор/опитувань чи тексти флешмобів, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації.

Це дані дослідження, яке провела волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни «Як не стати овочем» та SemanticForce. Вибіркова сукупність – 3 002 сторінок реальних українських користувачів Facebook (дописи за вересень-грудень 2020). Обраховане теоретичне статистичне відхилення для наведених даних без урахування дизайн-ефектів не перевищує 2,2%. 

Інформаційні ресурси у Facebook 

Ключовий інструмент поширення фейків в українському Facebook – ресурси-сміттярки. Вони публікують фейки та маніпуляції на різні теми – від війни та коронавірусу до дискредитації окремих чиновників чи бізнесменів. 

Сміттярки продукують емоційні матеріали, які потім активно поширюються у групах міст та селищ. Їх також підхоплюють ресурси, які спеціалізуються на розвагах та рецептах, проте охоче заробляють на поширенні політичних фейків. 

Ключові інформаційні Facebook-сторінки, на які підписані реальні українські користувачі соціальної мережі

Українці переважно беруть новинну інформацію з 51 сторінки у Facebook. 29 – це типові ресурси-сміттярки. 

Лідирує «BBCсCNN – новини України сьогодні». На її сторінку підписані 21% реальних користувачів українського Facebook. Вона публікує традиційний мікс фейків, маніпуляцій та правди. 

Наприклад, 26 березня була опублікована новина з заголовком «В Україні впав пасажирський літак. Ніхто не вижив. 289 людей трагічно загинуло». Ця фраза вирвана з допису бізнесмена Олексія Давиденка в якому він 17 березня даною метафорою описував ситуацію щодо боротьби з COVID-19 в Україні. 

Сміттярка дбає про ріст своєї популярності. Так, того ж 26 березня з’явився матеріал з текстом молитви, яку нібито знайшли у гробі Господнім. Якщо її носити при собі, то вона захистить від всіх негараздів. Саме такі дописи люблять поширювати українські користувачі Facebook. 

У переліку є і російське пропагандиське медіа «RT на русском». Його аудиторія – 9,5% реальних українських користувачів Facebook.

Лише 3 з 51 популярних інфосторінок в Facebook – це медіа, які внесені Інститутом масової інформації до Білого списку – «Радіо Свобода», «Громадське» та «Українська правда». Тобто за результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на цих ресурсах в середньому становив близько 97,8%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси, мови ворожнечі, сексизму, фейків, а також шкідливого контенту.

Проте в переліку присутні медіа, які фігурують в рейтингу джинси ІМІ (РБК та Обозреватель) або погано дотримуються журналіських стандартів на 68% (ТСН) та ресурси з холдингу Медведчука (112 та Zik). 

Мені допомогло і вам допоможе

В осінньо-зимовий період серед фейків домінувала медична тематика. В основному, користувачі Facebook поширювали дописи з альтернативними засобами лікування. 

«Лікувати рак содою з оцтом». «Прикладати п’явок для очищення енергетичного поля». «Часник закладати у вухо під час гострого отиту». Жоден з них немає ніякого відношення до доказової медицини та не допомагає на практиці. Проте люди хочуть вірити в такі магічні пігулки. 

Серед медичних тем домінував коронавірус. Користувачі закликали не носити масок, бо вони токсичні та можуть спричинити отруєння. Радили пити антибіотики, які допомогли їм. Чи лікуватися міксом з коньяка, лимонного соку та аспірину. Набагато меншою популярністю користувалися публікації з доказовою медициною чи спростування фейків. 

Значна частка коронавірусних фейків – відео. З промовами «експертів» у халатах, які або заперечують саму наявність вірусу, або радять лікуватися тим, що не лікує.

У соціальних мережах є 77 сторінок, які є основними джерелами, з яких люди дізнаються фейки про коронавірус, шкоду вакцин та альтернативні способи лікування. Це результат аналізу інформаційного поля липень 2020 – січень 2021 з допомогою платформи SemanticForce. 

В базі – активісти антиковідного руху (Гуміров, Мікітен, Стахів, Мілютін, Шилова, Стремоусов), блогери (наприклад, Софія Стужук), організації (Вакцинація: Вільний Вибір, STOP Fake Pandemic/СТОП Фейк Пандемія, Ведичний світ, ГО «Націонал-патріотичний рух України», ДОСТА) та інші.

Результат кампаній з коронавірусної дезінформації видно на свіжому дослідженні Соціологічної групи Рейтинг: 

• 39% вважають, що “коронавірус не страшніший ніж звичайний грип”. І за рік ця цифра зросла (було 32%). 
• 71% вважають, що коронавірус штучного походження. Серед них 40% вважають, що він створений з метою зменшення кількості населення.

Дані – це нова валюта

Кожен четвертий реальний користувач українського Facebook публікував результати тестів, ігор, опитувань, флешмобів, які збирають дані в обхід соціальної мережі.

Так результати тестів на кшталт «Яка сутність ховається всередині вас» поширюють люди при високих посадах та вчених ступенях, а також ті, чиї сторінки вільні від сміттярок та фейків.

А у вересні 2020 флешмоб «оновлення системи» став настільки популярним, що його публікували на свої сторінках речник МВС Артем Шевченко, шеф-редактор 5 каналу Володимир Мжельський, ректор Одеського державного університету внутрішніх справ Іван Катеринчук, суддя Верховного суду Богдан Львов та багато інших. А плюсики в коментарях ставили міністри, народні депутати та відомі комунікаційники. 

У березні 2021 у Facebook ширився спам-допис «Подивіться, хто відвідував ваш профіль». Сама соціальна мережа не надає таких даних. При натисканні на посилання в тексті, користувачу потрібно було натиснути ще одну кнопку. Після цього на комп’ютер завантажувався архів, який містить вірус. Він і запускав процес публікації від імені сторінки аналогічних дописів та відмічав у них інших користувачів. 

З кожним роком Facebook зменшує кількість даних, якими він ділиться з рекламодавцями. Їх стає недостатньо для того щоб продавати товари чи маніпулювати думками. Тому спектр альтернативних способів отримати дані про користувачів буде збільшуватися. 

У березні Наталія з Могилів-Подільська, опублікувала в себе на сторінці результати теста «Яка робота вам підходить». На 97% вона детектив. «Інтуїція мені допомагає», – відреагувала вчителька на такий результат. 

Так само думає і половина українців, оцінюючи свої вміння розпізнавати фейки. Половина думають, що вміють, проте лише 3% можуть це робити.