За інформацією медіа, 19 серпня до Кропивницького може приїхати президент України Володимир Зеленський, аби представити нового очільника Кіровоградської облдержадміністрації. Попри те, що на понеділок у глави держави запланований ряд офіційних заходів із Прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, не виключено, що Зеленський може прибути надвечір. Такі несподіванки в його стилі.
Уже тривалий час довкола кандидатури на посаду голови ОДА ходять різні чутки. Називаються більше десятка прізвищ імовірних керівників регіону.
Світлана Лобанова
Нинішня виконуюча обовʼязки голови облдержадміністрації. В останні роки своєї управлінської карʼєри Лобанова відповідала за зовнішньоекономічний напрямок. Її вважають хорошим спеціалістом і лобістом Кіровоградщини на міжнародному рівні. Проте її стиль роботи дещо спокійніший за динаміку президента.
Андрій Ніколаєнко
Добре відомий на Кіровоградщині. Свого часу був заступником, а потім першим заступником голови облдержадміністрації. Його каденція очільника регіону чи не найкоротша – 9 січня 2013 став головою ОДА, а 2 березня 2014 його звільнили. Вікіпедія про нього нагадує як про дипломата-міжнародника. Свій досвід він застосував і в Україні – під час Євромайдану зумів залагодити конфлікт із протестувальниками та запобігти захопленню Кіровоградської ОДА мітингувальниками. Нині очолює політичну партію «Основа», яка на парламентських виборах обʼєдналася з «Батьківщиною». Давно говорилося, що Кіровоградщина після виборів відійде Тимошенко. Чинний представник «Батьківщини» Олександр Чорноіваненко поки при посаді (голова облради), тож зайвий раз тасувати колоду немає сенсу. А призначити Ніколаєнка керівником ОДА – цілком не найгірший варіант.
Ігор Волков
Власник телеканалу TTV і роботодавець Олександра Дануци – новообраного депутата ВР від команди Зе, який веде свою програму на каналі. За його плечима чималий управлінський досвід – неоднократний депутат міської ради Кропивницького. Навіть обіймав посаду секретаря органу самоврядування. Крім того, Волков – в орбіті важковаговиків-машинобудівельників, які, не зважаючи на зміни влади, зберігають серйозний вплив у регіоні.
Сергій Ларін
Голова Кіровоградської облдержадміністрації з 2010 по 2013 роки. Чи не найпопулярніший серед населення очільник регіону. За час Незалежності саме він мав найвищий рейтинг. Ларіна і досі згадують, як «у дошку» свого голову, який справедливо й публічно міг дати прочуханки кожному чиновнику. Теоретично він добре вписався б у нинішню модель поведінки Зеленського. Втім, призначення Ларіна – то швидше бажання його адептів, аніж реальне політичне рішення.
Руслан Згривець
Молодий, перспективний, власник агробізнесу... Наприкінці 90-х його батько обіймав посаду заступника голови облдержадміністрації. Наскільки Згривець-молодший захотів би продовжити саме чиновницьку лінію – сказати складно, але мати головою сільськогосподарської області людину, що користується авторитетом серед сільгоспвиробників, – перспектива цілком непогана. Тим більше, попередній керівник Кіровоградщини – теж аграрій Сергій Кузьменко – показав себе з найкращого управлінського боку.
Максим Березкін
Ще один син батька. Чутки про ймовірне призначення саме Максима активізувалися ще перед виборами. Станіслав Березкін у нову ВР не потрапив. Причому програв у своєму «рідному» 100 окрузі Зе-кандидату Ігорю Мурдію. Варто лиш проаналізувати звіти про використані на вибори кошти: олігарх Березкін – третій. Очевидно, він і не планував вкладатися в кампанію по максимуму. Усе заради сина?
Михайло Бєжан
Це імʼя та прізвище теж називається серед імовірних претендентів на найвищу посаду в регіоні. Колишній власник «Копілки» і кінотеатру «Портал» – молодий та успішний – якраз під стать команді нової політичної формації. Більше того, Михайло Бєжан – друг переможця виборів у Кропивницькому Олександра Дануци.
Ірина Саєнко
Президент Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати. Людина з бізнесу, яка має серйозний менеджерський досвід. Вхожа у всі владні кабінети. За свою карʼєру жодного разу не потрапляла у скандали. Саєнко також добре знають закордонні партнери. Тож не дивно, що саме їй можуть віддати Кіровоградщину.
Олександр Табалов
Батько нинішнього секретаря міськради Кропивницького, екс-нардеп. Незважаючи на те, що останнім часом про нього майже нічого не чути, свого впливу у владних ешелонах досвідчений Табалов-старший не втратив. І домовленості про посаду в цьому випадку могли бути на найвищому рівні. Тим більше, що він мав спільний бізнес із Віталієм Хомутинником, а той, як відомо, повʼязаний із Ігорем Коломойським.
Сергій Давидяк
Колишній директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Нині – помічник голови облради Олександра Чорноіваненка («Батьківщина»). І хоча регіон можуть віддати Тимошенко, він навряд чи обійде ще одного більш вагомого кандидата Андрія Ніколаєнка. Те і дивно, що прізвище Давидяка ходить різними кругами. Може, видають бажане за дійсне?
Григорій Дрок
Чи не найбільш загадкова кандидатура. Чотири роки поспіль він очолює територіальне управління державної судової адміністрації України в області. Також заснував Кіровоградську обласну організацію громадської організації Союз юристів України. Політика для Дрока – не чужа. Свого часу обирався до міськради – у 98-му, а потім ще. У 2002 балотувався до ВР за списком партії Ківалова. Не пройшов. У 2009 тодішній голова ПР Сергій Ларін позбавив мандата Дрока і ще кількох одіозних депутатів міськради. З того часу політики в житті Дрока не було. Але цілком припустимо, що у новій команді його хочуть бачити.
Сергій Сухий
Власник БК «Золотий вік» і бізнесмен. Його прізвище в місцевих політичних розкладах раніше майже не згадувалося. Але, вочевидь, підприємець вирішив «вийти з тіні» і замахнутися одразу на найвищу посаду в області. Про що саме і як Сергій Сухий домовлявся з Зе-командою, достеменно невідомо (і чи домовлявся взагалі — теж). Однак у розмовах з джерелами у владі його прізвище як одного з імовірних претендентів на губернаторське крісло звучало регулярно.
Олександр Горбунов
Колишній народний депутат, який програв цьогорічні парламентські вибори в 99 окрузі Зе-кандидату Олександру Дануці. Тут може мати місце та ж історія, що і з батьком-сином Березкіними, – банальний «злив» округу за преференції у вигляді посади. Але після виборів Горбунов узагалі щез із публічної площини. Тож є два варіанти розвитку подій: або набирається сил і обирає новий гардероб, або він уже збитий льотчик…
