Верховний Суд на 96% складатиметься з нових людей

Безпрецедентний запит суспільства на оновлення судової системи призвів до її комплексного реформування. Зокрема, змінилася структура – ліквідували вищі спеціалізовані суди, і, вперше в історії України, з чистого аркуша, через конкурс, створюється вищий орган судової влади – Верховний Суд, який запустить імпульс змін до судів нижчих інстанцій.

Вища кваліфікаційна комісія суддів уже оголосила результати конкурсу. Якщо їх підтвердить Вища рада правосуддя, то новий Верховний Суд на 96% складатиметься з нових людей. Переможцями конкурсу стали не лише судді, а й правозахисники з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, вчені, науковці та колишній доброволець, який брав участь в обороні Донецького аеропорту.

Рівні умови

За посаду судді Верховного Суду вперше потрібно боротися на відкритому та чесному конкурсі, а не приймати посаду як даність у вигляді призначення. Жодної спадкоємності – судді нинішнього Верховного Суду змагаються за місця нарівні з колегами з місцевих судів. Великі надії Вища кваліфікаційна комісія суддів покладає на «свіжу кров» – адвокатів і юристів-науковців, кот­рим уперше випала можливість стати суддею такого рівня.

Серед переможців лише п’ятеро суддів чинного Верхов­ного Суду України, тобто завдяки конкурсу його склад оновився на 96%. Адвокатів і науковців у рейтингу – майже 30%. Серед переможців конкурсу – професори та викладачі вишів, правозахисники з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокати, які отримали освіту в провідних міжнародних університетах.

Зокрема, адвокат, доцент кафед­ри теорії та філософії права Львівського національного університету Дмитро Гудима. Він відомий своєю соціальною активністю, науковою і правозахисною діяльністю, а також є співавтором кількох законопроектів, представляє інтере­си громадян у декількох десятках справ у Європейському суді.

Ганна Вронська – адвокат, яка отримала освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Шевченка, мала професійне стажування в США та неодноразово входила до списку сотні найкращих адвокатів України, теж отримала можливість здійснювати правосуддя у новому Верхов­ному Суді.

До речі, список переможців Касаційного адміністративного суду при Верховному Суді очолила доктор юридичних наук, професор Тетяна Анцупова. В основному займається питаннями застосування міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини.

У списку переможців конкурсу є і Олександр Мамалуй – харківський суддя, кандидат юридичних наук. Добровольцем воював за незалежність України в гарячих точках антитерористичної операції. Він обороняв Піски, Первомайське, Авдіївку, Опитне, Донецький аеропорт. А вже найближчим часом матиме змогу працювати у найвищому органі суддівської влади – Верхов­ному Суді.

Можна і далі перелічувати переможців конкурсу, які раніше не могли й подумати, що зможуть змагатися на таку посаду на пуб­лічному рівні. Зараз залишилося тільки надіслати рекомендації про призначення кандидатів суддями до Вищої ради правосуддя, яка розгляне їх та внесе відповідне подання Президенту України для призначення.

Незручні питання

Про початок конкурсу на посади 120 суддів нового Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила дев’ять місяців тому. Документи подали 846 кандидатів. Після перевірки, 653 кандидатів допустили до першого етапу. Після тестів і практичних завдань, складених незалежними вченими, експертами з України та ЄС, залишилося 382 кандидати. Далі був революційний навіть для світової практики етап. Він стартував із IQ і психологічних тестів.

– Співбесіди будь-який бажаю­чий міг подивитися в режимі реального часу на каналі Вищої кваліфікаційної комісії суддів у YouTube, – розповідає член комісії Андрій Козлов.

Під час співбесід обговорювалися досьє, що містять всі дані – від трудової книжки до податкової декларації, а також матеріали, підготовлені Національним антикорупційним бюро. У них детально розписано місце роботи всіх родичів, особливо тих, які працюють у державних органах, як часто кандидат та його рідні перетинали державний кордон. Також оцінювалися корупційні ризики.

Негативний висновок Громадської ради доброчесності позбавляв кандидатів критично важливих балів та, навіть, виключав із конкурсу – 140 негативних висновків, із яких 51 – не підтвердили здатності здійснювати правосуддя.

Очільник Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков наголошує, у перший же робочий день на новий Верховний Суд впаде близько сорока тисяч справ, які потребують термінового розгляду.

– Уроки, які дасть процес відбору кандидатів у судді Верхов­ного Суду, стануть у нагоді для перезавантаження всієї судової системи України, – переконаний Довідас Віткаускас, Координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».

Список гарантій

Наступний етап, після конкурсу до Верховного Суду, – оцінювання суддів апеляційних судів і судів загальної юрисдикції. Критична більшість нових людей перезавантажить систему, це повинен відчути кожен, хто до них звертатиметься.

Гарантією того, що процес «не відкотиться» назад, є закріплений в Конституції статус Вищої ради правосуддя, як органу, незалежного від Верховної Ради і Президента. Саме вона приймає остаточні рішення щодо кандидатур переможців конкурсу.

Як і в більшості європейських країн, Президенту залишається лише підписати відповідні призначення.

Крім реального відділення законодавчої влади від виконавчої, ефективність реформи повинен гарантувати ще цілий ряд законодавчих норм і громадських ініціатив. Діяльність суддів знаходиться під пильною увагою Національного антикорупційного бюро і Національного агентства запобігання корупції, не кажучи вже про громадських активістів і журналістів. Також закон зобов’язує суддів щорічно заповнювати декларації доброчесності і сімейних зв’язків, підтверджувати законність джерел своїх доходів.

Результат зрозумілий

Кваліфікаційне оцінювання повинні пройти всі судді без винятку. Воно розставить крапки над «i» не тільки щодо професійних якостей нинішніх суддів, а й їхньої репутації, доб­рочесності. Місія: прибрати з судів тих, хто не гідний вершити правосуддя, почати поважати тих, у чиїй біографії немає темних плям.

Із червня до кінця вересня минулого року з судової системи за власним бажанням звільнилося понад півтори тисячі осіб. Настільки масовий вихід легко пояснює саме процедура кваліфікаційного оцінювання, яка зобов’язує в прямому ефірі озвучувати матеріали Національного антикорупційного бюро. Оприлюднення змісту електронних декларацій, як самих кандидатів, так і їхніх родичів, для багатьох служителів Феміди стало непрохідним тестом.

На сьогодні в Україні залишаються вакантними близько 40% суддівських посад.

– У судах «зависли» на невизначений термін, як звичайні господарські справи, так і термінові, глибоко особисті питання, на кшталт справ про усиновлення дитини, або апеляції людей, які незаконно утримуються в СІЗО, – зауважує Сергій Козьяков. – Тому терміновість формування нового Верховного Суду і подальшу перевірку з призначенням на посади суддів всіх інстанцій неможливо переоцінити.

При цьому Сергій Козьяков підкреслює, відкритий конкурс і процеси, пов’язані з ним, подобаються не всім, і зачіпають кровні інтереси широкого кола осіб, які є не тільки всередині судової системи, а й навколо неї. Працювати в умовах постійних інформаційних атак – завдання надскладне. Крім того, реформа «не злетить» без нових процесуальних кодексів та впровадження ефективного електронного суду, який знизить навантаження.

– Це найкращий склад Верхов­ного Суду за останні 25 років. Переможцями стали 16 науковців, 9 адвокатів та 4 кандидати із сукупним стажем. У Португалії передбачено квоту 10% для категорії «не судді» у складі Верхов­ного Суду. Ми у 2,5 рази перевищимо цей показник, – наголошує Сергій Козьяков.

У жодній країні світу представники судової системи не обираються за такої активної участі громадськості. Міжнародні експерти кажуть, цей український досвід може піти на користь і більш розвиненим демократіям.